• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Інформація про заклад
• Історія Новосевастопольської ЗОШ І - ІІІ ступенів

Історія Новосевастопольської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Сьогодні наша розповідь про школу, якою вона була з часу заснування села.

Село засновано в 1890 р, а в 1894 році населення Новосевастополя нараховува­ло 759 жителів. З них чоловіків - 431, жінок - 328. В 1907 році була побудована земська школа на 123 учні. Школа була двокласна.

До війни діти в даній школі закінчували 4 класи, а в 5 клас йшли в школу, що знаходилася біля церкви. Навчання було семирічним, а класів було два шостих, два п'ятих. Діти приходили вчитися з сусідніх сіл: Новоукраїнки, Нововолодимирівки. Було прийнято, що новосевастопольські діти - клас "А", а діти з інших сіл - "Б".

Семирічка була побудована з красивої червоної цегли, під червоною черепи­цею. При школі було побудовано дві квартири для вчителів з надвірними бу­дівлями, де вчителі могли тримати коня, корову, свиней, птицю. Територія шко­ли, площею близько двох гектар, була обгороджена кам'яною загорожею та засаджена фруктовим садом, за яким доглядали учні разом з вчителями.

А після закінчення семирічки з вирощеного за школою питомника школа давала кожному, хто закінчив семирічку, по двадцять дерев (яблунь, груш, слив, абрикос). Ці саджанці кожний висаджував біля свого будин­ку. Село перетворювалося в квітучий, гарний сад. Бувало й так, що дітям з інших сіл, де не було семирічки, теж давали по 20 дерев. І часто проїжджі говорили, що ось ці діти вчилися в Новосевастопольській семирічці.

Зі школи-семирічки вийшли сотні і десятки людей, які після закінчення вищих навчальних закладів стали вчителями, лікарями, агрономами, офіцерами, інженерами, професорами. Це Никанор Леонтійович Солодкий - професор-викладач в Запорізькому педагогіч­ному інституті до війни.

В школі працювали вчителі: подружжя Тришевських, Проскура Микола Севастянович, Пилипенко Андрій Федорович.

Під час війни в школі була комендатура. Відступаючи, німці залишили бочку з бензином і підпалили будівлю.

Стіни цегляні школи збереглися, але школа не була відбудована. Навчатися повернулися в школу земську. Її добу­дували. В 1952 році було організовано середню школа. Навчання велося у дві зміни. Кожен клас навчався окремо. Була і вечірня школа. В класі було близько 30 чоловік. А ось перший післявоєнний випуск учнів – 45 чоловік. Дітки, які прийшли в перший клас після війни (1948 - 1949 рік).

Першими післявоєнними випускниками були Дмитрієв Василь, Овсянник Григорій, Боденко Віктор, Кобельов Володимир, Ганошенко Анатолій, Семененко Олексан­дра, Рачинська Віра, Качур Надя, Тютір Тамара, Морозова Ліда, Буцинівська Тася, Шамрай Світлана.

Директором школи був Проскура Микола Севастянович, завучем Кайда Олександра Михайлівна. Вчителями працювали Кисличенко Василь Федорович, Кисличенко Варвара Павлівна, Чумак Ольга Григорівна, Чумак Павло Григорович, Голубова Надія Григорівна, Пшенична Катерина Олександрівна, Сум Людмила Вікторівна, Горьова Фросина Аврамівна, Бойченко Марія Іванівна, Лазів Марія Іванівна – бібліотекарем.

На школі був встановлений нівелірний знак, на якому було зазначено той факт, що ми живемо нижче рівня моря. В школі працював технічний гурток. Учні демонстрували неабиякі вміння, виготовляли різні прилади за потребами. За 1960 рік ви­готовлено до 40 різних моделей, наочних приладів. Керував гуртком Чумак П.Г.

Час дозвілля

На волейбольному майданчику завжди можна бачити шестикласників. Це їхня улюблена гра. Та і всі учні люблять пограти в м'яча. Це загартовує їх і дає змогу одержати хороші наслідки на районній спартакіаді.

Добре довелося тренувати Савенко Олені Петрівні Люду Павлову. А ось і наслідки.

Надовго запам'ятався учням велосипедний туристичний похід в Миколаїв по вивченню рідного краю. Учасники походу відвідали багато визначних місць, фотографували пам'ятники героїв. В поході брали участь Кладка Борис, Черепашенко Володимир, Шерстюк Микола, Тонкоглаз Володимир, Чагадар Семен, Танигін Володимир і керівник гуртка Савенко Олена Петрівна.

У школі працював гурток "Умілі руки". Керівник Чумак Ольга Григорівна вчила вишивати ришельє. Звичайно, спочатку не виходило, але згодом дівчата стали майже справжніми майстринями. А от хрестом, простим і болгарським, гладдю, вони вже добре вміли.

Відмінниками навчання та поведінки в школі були Ширінська Людмила, Кисличенко Олена.

Як діти відпочивали. 1960-1962 рік

Добре відпочили. Їздили на екскурсію в Нову Каховку, Одесу, Миколаїв, Очаків. Велике враження справила на учнів Каховська ГЕС. Піонери побачили Каховсь­ке море, дніпровські шлюзи. Під час поїздок всі ознайомились з культурними і історичними пам'ятками нашої і сусідніх областей.

Відпочинок і праця були невіддільні у піонерів в період літніх канікул.

Допомога колгоспові

Закінчивши навчальний рік, школярі і піонери твердо вирішили допомогти колгоспові в вирощенні і збиранні врожаю. Виробляти свої трудові навики - це велика справа. Привчатися до роботи з дитинства - це обов'язок кожного. Весною і літом піонери вели активну боротьбу з небезпечними шкідниками сільського господарства - ховрахами.

Ось деякі дані:

1. Злобар В. - 250 ховрахів.

2. Морозенко Л. - 150 штук.

3. Сайченко Ан. - 150 штук.

4. Рачинський В. - 130 штук.

5. Митрофанов - 83 шт.

6. Скорий А. - 60 шт.

7. Плахотній О. - 40 шт.

8. Морозенко А. - 70 шт.

Всі учні школи знищили до 2000 ховрахів і цим внесли великий вклад у збереження врожаю. Протягом літа учні виробили в середньому до 100 трудоднів кожний. Учень 4"А" класу Павлов Олег виробив 200 трудоднів. Кожен учень чимось допомагав колгоспові: учень 3-го класу Шкода Леонід пас череду, Кендюшенко допомагав вагарювати, Ткач Анатолій та багато інших відвозили зер­но від комбайна. Школярі і піонери допомагали в обробітку буряків, кукурудзи, соняшників. Особливо багато попрацювали учні на збиранні кукурудзи.

Всі колгоспники кажуть від душі: «Спасибі вам, наші діти, за щиру учнівську допомогу».

Зобов'язання учнів школи

1960-1962 рр.

1. Посадити в саду парк Піонерської дворічки на 200 дерев.

2. Кожному піонерові посадити біля своєї садиби по 5 дерев і 2 кущі.

3. Виростити кожному піонерові по 10 кролів.

4. Зібрати кожному по 100 кг металолому.

5. Виростити в колгоспі групу телят.

6. Виростити в колгоспі 500 шт. птиці.

7. Посадити сад на 500 дерев.

Дружина виконала зобов’язання.

Свято піонерське

Дуже радісним видався день 19 травня 1962 р. Ніби і сонце світило яскраві­ше і настрій у піонерів був чудовий, і вся природа навкруги говорила по-справжньому весняно, відчуваючи, що все рівно всюди над природою візьме верх літо. Нав­круги все сміялося і співало разом з піонерами, що пішли колоною з піснями на спортивний майданчик колгоспу, де встановлений гучномовець. Тут піонери звітують перед Батьківщиною про виконання зобов'язань дворічки. На уро­чистій лінійці були присутні почесні піонери.

Ось вони зліва направо: голова колгоспу П.Ю. Гуц, секретар парторганізації І.І. Ткач, учасники Великої Вітчизняної війни Драмарецький Н.X., Кобельов О.М., Ткач В.П. У почесні піонери прийняли також депутата Верховної Ради Н.Г. Кукурник. Дружина та кожен загін зокрема взяли нові зобов'язання, про які вони звітували 19 травня 1963 року.

Незабутня зустріч

Дуже хвилювалися піонери чекаючи зустрічі з демобілізованим воїном Радянської Армії Віктором Максимовичем Сумом. І ось настав цей час. Піонери затамувавши подих уважно слухали розповідь, боячись пропустити жодне слово. Скільки цікавого дізнались про чудесний острів Кубу, про наших далеких дру­зів - кубинський народ. Дізналися про кубинських людей, їх одяг і звичаї, про промисловість і сільське господарство, а також про кубинських школярів. Якось урочисто почували себе піонери, коли перед ними стояла людина, яка на власні очі бачила Фіделя Кастро, Рауля Кастро та Освальдо Дортікоса. В.М. Сум побував також в Румунії, Болгарії, Албанії та в Єгипті. На згадку піонерам В.М. Сум подарував кубинські грошові знаки та листівки.

Пі­онери подарували йому книгу "Наш рідний край".

Сьогодення школи у фотографіях

Казковий майданчик

Коментарi