Вінок поезій - Кобзареві

2014-04-23

Збірка поезій

«І мене … не забудьте пом'янути незлим тихим словом…»

(присвячена 200-річчю від дня народження Т.Г.Шевченка)

Збірка укладена учнями Новосевастопольської ЗОШ І- ІІІ ступенів:

Газюка Анастасія, Довгопола Тамара, Фоміч Тетяна, Сипченко Сергій, Бабич Вікторія, Краснянська Валентина, Попенко Вікторія, Храмова Емануела, Кашичева Катерина.

Відповідальні за випуск : Ковтун І.О., Сипченко Н.В.

/Files/images/IMG_2691.JPG

********

/Files/images/IMG_2693.JPG

Блиснув у вікні єдиний вогник –

Родилася нова душа,

Але на знала вона волі,

Кріпацькою вона була.

Але не та то доля буде,

Яку він так жадав.

Не встиг прожити, як – то нада,

Як став він сиротою.

І став він козачком у пана,

Якого так він не любив,

Бо не свободу дарував він,

А тільки смерть, тугу і біль.

Але була в Шевченка й радість -

До малювання пристрасть мав.

І попри заборону царську

Природу рідну малював.

Любив він палко Україну,

За нею дуже він тужив,

Складав вірші про землю рідну,

Свободу милій він хотів.

Такого вже не буде в світі,

Який любив свої краї.

І не любив він просто край свій,

А прославляв на всі світи!

(Довгопола Тамара, учениця 10 класу)

Великому Кобзареві

Він силою слова відкрив Україні дороги,

Він ніжним талантом й натхненням нам мову зберіг,

Він ніс її в серці, ніс людям усім на пороги,

І зараз чимало відкрито для нас ним доріг.

Його всі шанують і люблять, завжди пам'ятають.

Він в серці народу і в пам΄яті нашій живе.

Нащадки із запалом твори правдиві читають

І знають, що слава поета цього не мине.

Бо він - наймудріший, найкращий по всій Україні,

Він – той силует, що до нас світлу правду доніс,

Він вічний герой і велика людина й до нині

Й не можна згадати гірку його долю без сліз.

Він той, хто страждав за народ свій, страждав за Вкраїну,

Він ніс усі покарання за правду свою.

За це пам'ятає і любить його Батьківщина.

Кобзар мій, я тебе щиро шаную й люблю!

(Сипченко Сергій, учень 6 кл.)

********

Люби свій край,

Природу рідну,

Її завжди ти пам’ятай,

Її казкові дні і ночі

Не забувай, не забувай!

Лани, балки, степи широкі

В своєму серці ти тримай.

Озера, річки, ставки прозорі

Ти пам’ятай, ти пам’ятай!

Як підеш ти на чужину,

В чужу для себе ти країну,

Не відчуєш тої ночі

Ту солодку мить щасливу.

Та душа, ті мрії давні

Все залишилось в країні,

У країні серцю милій,

Де минали дні щасливі.

Довгопола Тамара, учениця 10 класу

********

Мій рідний край

Мій рідний край, моє село,

Де народилась я й зростала,

Де перші кроки я зробила.

Тут рідний дім, тут вся моя рідня,

Стежинка, що веде до школи.

З дитинства мене мати научила,

Хвалити мову українського народу.

Краснянська Валентина, учениця 5 класу

********

Великий наш поет Тарас Шевченко,

Що Україні присвятив поеми та вірші,

Ніколи не здавався у житті

Якими не були б його шляхи.

За допомогою творчості й уяви,

Він подолав усі незгоди й біди!

Краснянська Валентина, учениця 5 класу

********

«Мій рідний край, оспіваний піснями…» -

Шевченко говорив у своїх віршах.

Також писав поет вірші про маму,

Про те, як було важко в тих роках.

Так писав про те, як любить Україну,

Як треба шанувать і поважать її,

Як треба пестити її, немов дитину,

Бо в ній народжуються перші Кобзарі

Попенко Вікторія, учениця 5 класу

********

Процвітала Батьківщина.

Зацвіла в саду калина.

А людина зажурилась,

Бо калина похилилась.

Похилилася калина,

Зажурилась Батьківщина,

А матуся у саду

Сплакує оту журбу.

Коли повстав народ квітучий,

Піднялися ліси могучі,

І калина розцвіла,

Батьківщина ожила.

Фоміч Тетяна, учениця 8 класу

********

«Садок вишневий коло хати…» -

Слова відомого творця.

Він вмів відмінно рифмувати

Усе, що бачив за життя.

Шевченко вчив нас всіх любити:

Гаї, степи, річки, поля -

Бо це все наша батьківщина

Не відступлю від неї й я.

Любив свою він Україну,

Відстоював її права,

Тяжке було в нього дитинство

І юність зовсім не легка.

Кайданами не раз закутий,

Тарас не полишав пера,

Боровся завжди за майбутнє

За рідну мову до кінця.

В палатах панських був прислугой,

Картини різні малював,

Писав про неньку Україну

І про безчестя душ панян.

Не стліють з пам’яті ніколи

Рядки всесвітнього митця!

Ми пам’ятатимемо завжди

Ми не забудем Кобзаря!

(Газюка Анастасія, учениця 10 класу)

********

Тарас Шевченко - наш герой.

Він навчив нас захищати Україну,

Свій рідний край й домівку рідну.

Про добре людство і панів

Розповісти він добре вмів,

Про гарні вчинки й про любов

Про край свій рідний і про зло.

Це наш поет, це наш герой -

Про нього ми вірші складаєм,

І в пісні радісно вітаєм.

Храмова Емануела, учениця 5 класу

********

Він змалку таке пережив,

Як згадаєш – аж серце тремтить.

Можливо ти його знаєш.

Він наш поет, він наш герой.

Коли на фотографії зустрінеш – всміхнися!

І на нього лагідно подивися.

Та хто ж його не знає?

Ця відповідь проста –

Тарас Григорович Шевченко!

Хоч я іще мала,

Та знаю ці прості слова,

Найлегші з над усіх –

Тарас Григорович Шевченко!

Багато слів нам не потрібно,

Щоб описати гарного поета.

Багато слів нам не потрібно

Для того, щоб сказати щось

Про рідну школу, Україну.

Але все ж важко підібрати

Тарасу гарнії слова.

Це треба цілу книжку мати,

Щоб його гарно описати.

Храмова Емануела, учениця 5 класу

********

Україно моя! Батьківщино моя!

Я кохаю тебе до нестями,

Бо найкращі степи і найширші поля

Лиш у рідному краї, я знаю.

Тут я в світ цей прийшла

І росту теж я тут,

Набираюсь я сили і снаги,

Бо Шевченка слова я до серця взяла

І не хочу другої держави.

Мене тато навчає в мирі і злагоді жить,

Рідний край, та Вкраїну любити,

Берегти ці краї, і степи, і ліси,

Що дідами й батьками здобуті

Примножати добро й ненавидіти зло,

Чим я зможу усім помагати.

І любити свій край, і село, і Дніпро,

І пам’ятати про батьківську хату.

Моя мама мене, мов лебідку, ростить,

До пісень українських привчає.

І красу наших сіл, і величність лісів

У піснях і віршах прославляє.

Я ще зовсім мала, але знаю про все,

Що мені розповіли у школі.

Про Шевченкові вірші, які й до тепер

Нам говорять про біди і горе.

Як же нам не любить ті великі слова,

Що Тарас розповів нам з глибини.

Як Україну любить і степи, і поля,

І Дніпро, і Кобзареву науку.

(Бабич Вікторія, учениця 5 класу)

Кiлькiсть переглядiв: 228

Коментарi